ПАТ "Ельворті"
Історія - від кінної сівалки до універсальних машин Англійські підприємці Роберт і Томас Ельворті в 1874 році заснували в місті Єлисаветград (нині Кіровоград) майстерню по збірці, регулюванню і підготовці сівалок зарубіжного виробництва на продаж. Площу на цю майстерню орендували на сусідньому заводі. Працювало в майстерні 12 робочих. Попит на сівалки був великий і брати Ельворті почали будівництво заводу по виготовленню кінних сівалок, пізніше дробарок, маслобойок, млинів та іншого сільськогосподарського інвентарю. За короткий час були побудовані ливарний, ковальський, деревообробний цехи та інші споруди. Почався випуск сівалок на новому заводі, спочатку це були примітивні розкидні машини, а потім освоєно виробництво рядових сівалок "Росія". Завод набирав потужності, розширювався, збільшував випуск машин. У 1882 році сівалка заводу «Ельворті» отримала першу нагороду на міжнародній виставці - срібну медаль. У 1908 році завод стає одним з найбільших акціонерних товариств в області виробництва сільськогосподарської техніки в Наддніпрянській Україні на початку 20 століття. На заводі «Ельворті» (офіційна назва підприємства до 1922р.) в 1880 році працювало до 300, в 1913 році на заводі працювало 3500 осіб, у 1917 - понад 7 тис. осіб. На ньому виготовляли землеробські знаряддя, молотарки, просорушки, сівалки, а в повоєнні роки (1914-1917рр.) навіть боєприпаси, міномети та інше військове спорядження. На конкурсах і виставках, за період 1882-1911 рр. продукція заводу «Ельворті» отримала 37 золотих і срібних медалей, а завод отримав понад 50 нагород. До керівництва заводу входили Томас і Роберт Ельворті (директора), а також А. Юнгман (директор-розпорядник). Крім єлисаветградського заводу, суспільство мало комерційні відділення в містах Черкаси, Миколаїв, Умань (Черкаська обл.), Вознесенськ (Миколаївська обл.), Кривий Ріг (Дніпропетровська. обл.), Каховка (Херсонська обл.), Ростов-на-Дону, Омськ, Петропавловськ-Камчатський. Представництва компанії перебували в 52-х містах, Лондоні і Нью-Йорку. Основний капітал АТ склав 6 млн. руб., вартість нерухомого майна становила біля 2500000. руб. У 1913 році завод досяг свого розквіту і виготовив 38345 сільгоспмашин. Після Жовтневої революції 1917 року підприємство почало занепадати. У квітні 1919 року завод «Ельворті» націоналізований. У 1922 році його перейменували в завод «Красная звезда». У післявоєнні роки завод був повністю зруйнований, було зруйновано більше 84% всіх виробничих приміщень. Відновлення заводу «Красная звезда» почалося вже після звільнення Кіровограда від німецько-фашистських загарбників. До кінця 1944 року було виготовлено 262 сівалки і велика кількість боєприпасів. До 1950 року завод в основному був відновлений, а по виробництву сільгоспмашин перевершив довоєнний рівень. За перше десятиліття після війни спеціальним конструкторським бюро заводу, технічними службами були створені 45 найменувань посівних машин. Випуск їх щорічно збільшувався і в 1955 році склав 78 428 штук. У 1962 році завод виготовив і поставив 64 746 кукурудзяних сівалок - це в 5,5 раз більше ніж в 1959 році. У 1965 році в зв'язку з різкою зміною ставлення керівництва країни до виробництва зерна, завод випустив 55 680 зернових сівалок і припинив випуск кукурудзяних сівалок. Все це вимагало значної перебудови виробництва і великих витрат, але колектив заводу забезпечував працівників сільського господарства посівної технікою своєчасно. У 1966 році завод виготовив 108 877 штук сівалок. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25 червня 1966 за успішне виконання завдань семирічного плану, розробку конструкцій і освоєння виробництва нових машин завод «Красная звезда» був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. В кінці 60-70-х років завод значно розширюється. Побудовано та введено в експлуатацію нові виробничі корпуси, що дозволили створити потужності по виробництву нових зернових сівалок моделіСЗ-3,6. У 80-ті роки завод випускав близько 90 тис. сучасних сівалок в рік. До 1991 року завод мав у своєму розпорядженні потужності з випуску 90-100 тис. сівалок в рік. Основна продукція заводу - посівні машини. У колишньому Радянському Союзі завод «Красная звезда» забезпечував випуск: зернових сівалок - більше 50% загальносоюзного випуску, а кукурудзяні, бурякові та овочеві сівалки - 100%. За створення і засвоєння виробництвом нової сільськогосподарської техніки на виставках в Росії, Казахстані, Молдові, Білорусі підприємство отримало 23 медалі, 7 з них золоті. Всього за післявоєнні роки з конвеєрів заводу зійшли: в липнi 1961 року - мільйонна, у вересні 1971 року - двохмільйонна, і в липні 1983 року - тримільйонна сівалка. Станом на 1 січня 1991 року на заводі працювало 10200 чоловік. У період з 1991 до 1998 року заводом розроблені конструкції 12 нових високопродуктивних посівних машин та іншої с / г техніки. У 1993 році Виробниче Об'єднання «Красная звезда» перетворено у ВАТ з виробництва с / г техніки «Красная звезда». У 1995-1996 роках на підприємстві була спроектована нова техніка, розпочато створення дилерської мережі. З 1999 року на заводі почалося поступове зростання виробництва і реалізації продукції. Обсяги експорту зросли з 6% до 56,6% в кінці 2005 року. У 2003 році завод перейменовано на «Червона зірка». Братам Р. і Т. Ельворті в Кіровограді встановлено пам'ятник, а на фасаді житлового будинку, зараз музеї підприємства - меморіальна дошка. У залах музею «Червона зірка» зібрані експонати, що відображають історію заводу з дня його заснування. 28 січня 1968 постановою колегії Міністерства культури Української РСР музею «Червона зірка» присвоєно найменування «Народний музей».
Источник: http://www.elvorti.com
